Динаміка розвитку регіону потребує політичної толерантності

фото: vgolos.com.ua

Посада губернатора Львівщини стає вибухонебезпечною — так жартують політологи останні кілька днів. Зрештою, підстави для цього є — за неповних два роки президентства Віктора Януковича Львівська обласна державна адміністрація отримала вже третього голову. При цьому область традиційно вважають складною для центральної влади, відзначають труднощі в налагодженні діалогу з політичним середовищем і суспільством, не оминають також економічного потенціалу та відсутності зростання.

Призначення губернатором Михайла Костюка для багатьох стало несподіванкою. Однак для Львівщини він людина не нова — Михайло Дмитрович прожив у Львові понад 20 років, саме тут починав свою кар'єру, тож добре знайомий і з львів'янами, і зі специфікою самого регіону. Однак досі вся професійна кар'єра М. Костюка стосувалася реальної економіки — він працював на залізниці, причому значний період часу очолював її. Згодом була робота у НАК «Нафтогаз», у Міністерстві транспорту та зв'язку.

Керівництво областю — новий виток у житті Михайла Костюка, оскільки ця посада є значною мірою політичною та публічною. «Газета» отримала змогу поспілкуватися з новим керівником регіону — наша розмова відбулася через годину після офіційного представлення, коли новий губернатор уперше зайшов у свій новий кабінет.

 — Як чуєтеся у свій перший день?

— Добре. Я пройшов непогану школу — і життєву, і виробничу, та й учителів мав добрих. Головним своїм учителем вважаю Георгія Миколайовича Кірпу, з яким багато працював і в якого багато чому навчився. Сьогодні, відверто кажучи, навіть не знаю, що мене більше переповнює — хвилювання чи відповідальність.

— Коли ви дізналися про призначення?

— Три дні тому, за одну ніч оформив документи й зібрався до Львова. А чому саме я? Можливо, через те, що є вихідцем із цього регіону.

— За неповних два роки ви — третій львівський губернатор... 

— Це питання мені вже не раз ставили: і коли 1998 року призначили начальником служби колії, і коли очолив головне управління колійного господарства України. На кожній із цих посад мої попередники працювали не більш ніж рік. Я працював роками. Та й на посаді генерального директора «Укрзалізниці» за терміном служби я є другою людиною після Георгія Кірпи. Відповідаючи на це запитання нині, скажу: якщо ми підтримаємо те позитивне, що зробили попередники, і сформуємо команду, яка працюватиме на розвиток регіону, то працюватиму довго. Мені не треба в області нічого особисто для себе — ні грошей, ані майна. Ми працюватимемо для держави і наших громадян, втілюючи в життя економічні реформи, започатковані керівництвом країни.

 Проблемна політика

— Посада губернатора дещо відрізняється від тих посад, які ви займали досі. До того ж, це публічна робота. Ви готові саме до цього аспекту своєї діяльності?

— Якщо розглядати цю посаду з погляду політичної складової, то серйозно працюватиму. Іншого виходу немає. Вважаю, що на Львівщині потрібно змінити акцент зі суто політичних платформ діалогу між суспільством і владою і спробувати перевести його в реальні виробничі програми, програми реального сектору економіки, створення робочих місць, повернення заробітчан тощо. Люди повинні працювати і заробляти гроші.

— Але не все залежить від губернатора. Ваші попередники приходили з такими самими гаслами — «менше політики, більше економіки». Є Рада, в якій політика займає не останню роль, є також суспільство, традиційно політично активне. Як плануєте відволікти їх від політичних питань?

— Почну з невеликого порівняння: людина курить, робить це якийсь час, але в один момент з’являються певні симптоми, які змушують її відмовитися від цієї звички. Ми можемо зробити зріз симптомів, які наочно покажуть, до яких наслідків може привести регіон його надмірна заполітизованість? Очевидно, акцент на суто політичних моментах відверто шкодить розвитку Львівщини. Простий приклад: сьогодні є дуже серйозна увага до регіону з боку центральної влади — через збіг обставин, які спрацювали на нашу користь. Тому ми отримуємо фінансування, ремонтують дороги, будують серйозні об'єкти, невдовзі отримаємо швидкісний потяг "Київ-Львів". Це — позитив. Отже, хотів би запитати: а чим ми відповідаємо на ці добрі організаційно-промислові кроки з боку центральної влади? Свистом і не тільки... Скажу, можливо, дещо різко: навіть злодій у своєму селі не краде, він береже спокій на своїй території. Якщо ми сильні політики та любимо бавитися в політику, то бавмося в неї поза регіоном, а в рідних теренах створімо спокій і такі умови, які змогли б привабити інвестора. Політична дискусія повинна бути здоровою та відкритою, і вона не повинна переходити в політичні амбіції. Не знаю, наскільки мені це вдасться, але серйозно проситиму лідерів політичних груп любити свій регіон і дбати про нього. А любов не проявляється в скандалах і сварках.

 Перспективна економіка

— Чи була у вас можливість познайомитися з ключовими проблемами нашого регіону? Зокрема, якщо йдеться про економічний розвиток, то які напрями виділили б як пріоритетні?

— Це неправильна практика — починати щось вивчати ще до призначення. Ми зробимо все це завтра. Я вмію працювати, планую трудитися на цій посаді довго, тому встигну вивчити все ґрунтовно. Сьогодні можу сказати, що слід вивчати досвід інших міст, інших країн, зокрема Польщі, Угорщини. Нам не потрібна гігантоманія, оскільки в нас немає місця для великих підприємств. Тому треба шукати цікаві енергоощадні, ресурсозберігаючі проекти, які не були б шкідливими для туристичного потенціалу й екологічного статусу регіону. Впевнений, що майбутнє Львівщини за промисловими та сільськогосподарськими підприємствами середньої величини. Також у нас є дуже прикра проблема сміття, яку треба вирішувати негайно. Ми мусимо навчити себе і всіх мешканців Львівщини, як цивілізовано поводитися зі сміттям. Мені боляче дивитися, що узбережжя наших річок вкриті непотребом, у водоймах плавають пляшки… А я ще пам'ятаю, як там плавала форель... Тому обов'язково будуватимемо потужний сміттєспалювальний завод.

Загалом працюватиму на те, аби ні в кого навіть не виникало негативних думок щодо Львівщини, бо, знаєте, ми дуже часто самі собі шкодимо. У нас справді розкішний регіон, дуже ввічливі, гарні та добрі люди. Ми повинні навчитися знаходити компроміс із владою, бути хитрішими і працювати так, щоби з боку влади була позитивна реакція, у тому числі матеріальна, яка давала б регіону змогу розвиватися.

— Чи плануєте серйозні кадрові ротації у вертикалі виконавчої влади? Можливо, вже є претенденти на певні посади, яких могли б назвати?

— Знаєте, для людей моєї команди, хто зі мною працює, посада — це не нагорода. Це — серйозна ноша, яку треба нести і наполегливо прямувати вперед. Тому ми не роздаватимемо посади. Також хочу сказати, що швидкі кадрові рішення є одним із наших недоліків — такі питання треба вирішувати, знайомлячись із людьми, щоби мати змогу оцінити потенціал і можливості кожного. Переконаний, у Львівській адміністрації є багато серйозних фахівців, які хочуть працювати і добре знають свою справу. Але, ймовірно, хтось і піде. Є закон, який зобов'язує працівників із приходом нового голови писати заяви на звільнення, після цього ми проведемо співбесіди, думаю, ефективно попрацюємо і на конкурсних засадах. Коли працював на залізниці, то приймав рішення швидко, тому що знав людей. Сьогодні ж, думаю, все робитимемо без поспіху, виважено, але, поза сумнівом, ефективно.